Реєстрація
Самотній «ВОЛК» лізе в кишені лучан

Самотній «ВОЛК» лізе в кишені лучан

10:25 15.02.2017
Справжня причина виступів Дмитра Глазунова проти керівництва Луцької міської клінічної лікарні.

Останнім часом у волинській пресі почали друкувати матеріали, в яких намагаються переконати читачів, буцімто в Луцькій міській клінічній лікарні неефективно використовують благодійні внески пацієнтів, ледь не наживаються на них. Можна було би повірити у щирість намірів авторів цих публікацій, якби вони мали авторитет справжніх захисників пересічних громадян. Та коли під статтями завжди стоїть один і той самий підпис, мимоволі задумуєшся, кому все це вигідно. І чи не є автор зацікавленою особою в суперечці? Тим паче, що він сам уже тривалий час займається на Волині збором і використанням добровільних внесків пацієнтів лікувальних закладів.

 

Мова йде про Дмитра Глазунова, засновника і голову правління Волинської обласної громадської організації «Волинська обласна лікарняна каса» (скорочено - «ВОЛК», так її сам часто називає засновник). Нещодавно цей худорлявий чоловік із зализаним чубом ще й уявив себе телезіркою. Зняв ролик і розмістив його в інтернеті, закликаючи глядачів поширювати цей пасквіль (по-іншому й не назвеш) у соціальних мережах. Очевидно, розумів, що жодне інтернет-видання не розмістить його на своїх сторінках, не покаже його й жоден телеканал, ні громадський, ні приватний. Навіть за гроші, сплачені як комерційна реклама. Не тому, що боїться когось критикувати, а лише через те, що ролик цей – бездоказові звинувачення, маніпуляція фактами, гра на почуттях обивателів, які шукають причину всіх своїх негараздів у чиємусь злому умислі. Мабуть, через те, що медіа-спільнота побачила в цьому відео упередженість і відмовила в розміщенні його на своїх ресурсах, в різних інтернет-виданнях невідомий автор в коментарях під різними замітками про майбутнє реформування медицини, використовуючи ніки «медик» чи «лікар», почав закликати дивитися на YouTube цей «відеошедевр». Можна лише здогадуватися, хто цей «медик» чи «лікар», якщо не сам Дмитро Глазунов, хоч до медицини він має такий самий стосунок, як каналізація до каналу.

 

Що ж у цьому «кіно»? Загалом нічого нового. Його невідомі творці, певно, за грубі гроші намонтували кадри з передачі телеканалу «ZIK», в якій автор, використовуючи прийом сторітеллінгу, на прикладі Луцької міської клінічної лікарні, доводив, що залучення благодійних коштів для лікування пацієнтів – не вихід, а майбутнє – за страховою медициною. Загалом змістовний сюжет із дотриманням всіх журналістських стандартів, порізаний на шматки і розбавлений коментарями Дмитра Глазунова, в руках невідомих відеоінженерів перетворився на грубий «наїзд» на головного лікаря Луцької міської лікарні Ларису Духневич і голову правління членської благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса» Федора Кошеля.

 

Заглядаючи в камеру і розмахуючи руками, Дмитро Глазунов доводить уявному глядачу, що, мовляв, хоче досягти прозорості в процесі збору і використання благодійних внесків пацієнтів у Луцькій міській лікарні, а ще, маніпулюючи фактами, намагається звинуватити керівництво закладу і «Муніципальної лікарняної каси» в корупції. Щоправда, обмовився: жодного криміналу в діях посадових осіб немає, є тільки моральний аспект. От про нього давайте й поговоримо.

 

Практика залучення благодійних внесків для підтримки належного функціонування лікарняних закладів або через т. зв. лікарняні каси запроваджена в Луцьку майже два десятки років тому. Як пояснював свого часу багаторічний начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель, а нині голова правління «Муніципальної лікарняної каси», ця членська благодійна організація створена у 1999 році – в період тотального безгрошів’я. Тоді Конституційний суд заборонив медичним закладам напряму приймати благодійні внески, але дозволив залучати кошти опосередковано. Так почали з’являтись подібні організації у багатьох містах України.

 

«Наша діяльність – це підтримка лікарняних закладів, яким кошти держава виділяє лише на зарплати та енергоносії, а от на прання білизни, вивіз сміття, канцелярію, бланки для документів тощо – взагалі нічого не дає. Тим більше без належного фінансування не зможе працювати дороговартісне обладнання», - розповів Федір Кошель у коментарі інтернет-виданню «Волинь24».

 

Незважаючи на неоднозначне ставлення в суспільстві до цього явища, воно справді дало можливість утримати заклади медицини на належному рівні, забезпечити реальними коштами статті витрат, які роками не фінансуються (крім зарплат і енергоносіїв), та дало можливість простим людям належно проліковуватися за рахунок солідарних коштів організації.

 

Як це працює, Федір Кошель пояснив в авторській статті, опублікованій у «Волинській газеті». «Касири ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» щоденно здають залучені кошти (благодійні внески) на розрахунковий рахунок, - деталізує голова правління благодійної організації. - Облік ведеться в розрізі кожної медустанови. Загалом робота налаштована за таким механізмом: головні лікарі подають листи про необхідність одержання безповоротної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок (або лист, договір, рахунок на оплату товару чи послуги), медустанова дає доручення на ЧБО «Муніципальна лікарняна каса» на свою матеріально-відповідальну особу для одержання товару, ЧБО «МЛК» відписує доручення на постачальника для одержання товару (товар транзитом), далі «Муніципальна лікарняна каса» відписує накладну на доручення медустанови, і товар по цій накладній оприбутковується на баланс цієї ж медустанови».

 

Якщо кошти надають на розрахунковий рахунок – лікувальний заклад обов’язково подає звіт про їх використання, про що відповідно оприлюднюється інформація на дошках оголошень та на сайтах медустанов. На сайті «Муніципальної лікарняної каси» можна побачити звіти про надходження та видатки благодійної організації за кожен рік роботи.

 

Дещо по-іншому організована робота громадської організації «Лікарняна каса «Допоможемо собі». Її члени, колективні й індивідуальні, сплачують регулярні внески, а в разі потреби лікування в стаціонарах і денних стаціонарах затверджених у переліку медичних закладів отримують на певну суму медикаменти, не платять або платять частково за лікувально-діагностичне обстеження у визначених наперед закладах. Також організація може витрачати кошти на санаторно-курортне лікування і стоматологічну допомогу, допомагати в лікуванні дітей по членських квитках батьків. Усі звіти про залучені і витрачені кошти, кількість пролікованих, обстежених, середню вартість лікування в розрізі кожного року також можна знайти на сайті організації. Тут навіть зазначено, що, скажімо, за 2015 рік витрати на утримання організації становили 10,7% від залучених коштів. А всі невитрачені гроші переходять на наступний рік.

 

Приблизно за таким же алгоритмом мала би працювати Волинська обласна громадська організація «Волинська обласна лікарняна каса» (ВОГО «ВОЛК»), створена Дмитром Глазуновим у 2005 році. Мала би. Та тільки її діяльність – таємниця за сімома замками.

 

Як стверджував сам Дмитро Глазунов на показовому шоу під назвою «відкрита конференція ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса», проведеному в лютому 2015 року в конференц-залі готелю «Україна», «в цілому за 2015 рік на основну статутну діяльність ВОГО «ВОЛК» витратила майже 2,2 млн грн із 2,7 млн, що надійшло, а послугами скористалися 2 700 членів».

 

Перевірити, чи так це насправді, неможливо, тому що жодних детальних звітів не було оприлюднено. Ба більше, за словами Федора Кошеля, ВОГО «ВОЛК» настільки закрита організація, що її не можна знайти за вказаною у реєстраційних документах адресою. Вона працює як страхова компанія, забираючи в кінці року всі невикористані кошти на власні потреби, що, по суті, незаконно.

 

«Ці кошти повинні переходити на інший рік і повинен вестись чіткий облік по кожній людині. А Глазунов ці кошти забирає собі, і він повинен за це відповідати. Я розумію, що 10-15% зібраних грошей можна використовувати на утримування організації, ведення бухгалтерського обліку, зарплати працівникам, але не більше», - наголосив нинішній очільник «Муніципальної лікарняної каси», який наполягає на перевірці ВОГО «ВОЛК» державними органами.

 

Саме час згадати, хто такий Дмитро Глазунов і відповісти на питання, чи справді його так турбує ефективність використання коштів пацієнтів медичних закладів організаціями-конкурентами, чи, може, цей чоловік, здіймаючи бучу, переслідує якісь особисті інтереси.

 

Народився Дмитро Глазунов 1974 року у Ківерцях. Закінчив Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, спеціальність - вчитель географії та біології. Проте викладати науки у школі йому не довелося. Шість років працював у СБУ. За цей час спромігся заробити спочатку попередження про неповну службову відповідність, а згодом - догану. Що врешті-решт закінчилося звільненням у запас.

 

У 2004 році, вже на другий день після другого туру виборів Президента України, ще до оголошення Ківаловим сфальсифікованих результатів, Дмитро Глазунов бігав по редакціях газет у Луцьку із проханням розмістити за його підписом вітання Віктору Януковичу з обранням на пост глави держави від якоїсь неіснуючої спілки офіцерів. Звісно, ніхто цього підлабузницького тексту не надрукував.

 

Минув час, і Дмитро Глазунов несподівано вигулькнув як засновник і голова правління ВОГО «ВОЛК». Злі язики стверджують, що йому тоді вдалося втертися в довіру до начальника управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федора Кошеля. Той нібито запропонував звільненому зі служби офіцеру СБУ створити громадську організацію на кшталт «Допоможемо собі», тільки поширити її діяльність за межі обласного центру, по всій області. Той активно взявся за справу, та згодом зрозумів, що реальні гроші крутяться в Луцьку, а збирати членські внески по підприємствах і організаціях райцентрів – справа невдячна.

 

У 2010 році, коли до влади в країні прийшов Янукович, Глазунов вступає в Партію регіонів і навіть балотується по одному з округів у депутати Луцької міської ради. Ані бігборди з його обличчям, ані портрети у газетах стати обранцем громади йому не допомогли. Проте дозволили втертися в довіру до тодішнього очільника області Бориса Клімчука. Так Дмитро Глазунов зумів зробити ВОГО «ВОЛК» одним із реципієнтів обласної програми «Волинькард». Очевидно, перепадало йому дещо і з благодійного фонду Бориса Клімчука «Рідна Волинь». Бо вже у жовтні 2014-го, коли Борис Петрович передчасно помер, Дмитро Глазунов очолив цей фонд.

 

Мине неповних півтора року, і 1 березня 2016 року після звіту Глазунова про діяльність «Рідної Волині» родина Бориса Клімчука оприлюднить офіційне повідомлення, в якому, зокрема, зазначить: «Вважаємо за необхідне повідомити про те, що Фонд «Рідна Волинь», який був заснований Борисом Клімчуком, більше не носить його ім’я. Просимо надалі не пов’язувати діяльність цього фонду з ім’ям Бориса Петровича та його сім’єю. Також ми звернулися до нового керівника цієї структури з наполегливим проханням змінити назву і більше не використовувати ім’я Бориса Петровича для реалізації своїх проектів».

 

Уважно прочитайте останнє речення. Чи не вловлюєте в ньому інтонації недовіри до Дмитра Глазунова? Інтелігентні люди шляхетно не зазначають, що їм не подобається в діяльності пана Глазунова, проте в тому, що їм щось таки не подобається, неважко здогадатися. Бо якби все подобалося, то не просили би «змінити назву і більше не використовувати ім’я Бориса Петровича для реалізації своїх проектів». Причому вони не просто просили, а «звернулися з наполегливим проханням». Оційційно, сухо і жорстко.

 

Дивний збіг, але після цього повідомлення в окремих волинських ЗМІ почали з`являтися публікації за підписом Дмитра Глазунова про нібито непрозорість у діяльності «Муніципальної лікарняної каси». Він навіть провів на цю тему прес-конференцію. І хоч керівник цієї благодійної організації Федір Кошель аргументовано спростував усі звинувачення, Дмитро Глазунов і далі вів своє. Він навіть навідався на засідання постійної комісії Луцької міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров’я, материнства та дитинства, освіти, науки, культури, мови, на якій запропонував збирати членські внески в Луцькій міській клінічній лікарні через банківські термінали.

 

Кажуть, справи в Дмитра Глазунова сьогодні геть кепські. Останнім часом з ВОГО «ВОЛК» розірвали договори багато колективних членів. Керівники солідних підприємств, які раніше з ним співпрацювали, зважаючи на авторитет Бориса Клімчука, більше не хочуть мати справи з Глазуновим. А той, ніде більше не працюючи, крім благодійних організацій, демонстративно носить дорогий годинник, користується автомобілем представницького класу «Порше Коен», ринкова вартість якого залежно від робочого об’єму двигуна складає від 70 до 106 тис американських доларів, володіє поблизу Луцька трьома земельними ділянками, зареєстрованими на себе, сестру Катерину Глазунову і маму Наталію Глазунову. До речі, Катерина Глазунова числиться виконавчим директором ВОГО «ВОЛК». За даними журналіста Петра Чечелюка, їй на свою скромну зарплату у 2014 р. вдалося придбати автомобіль «Вольво ХС90», ринкова вартість якого становить щонайменше 22 тис доларів США.

 

До хорошого швидко звикаєш, а скорочувати видатки ой як не хочеться. Та позаяк «ВОЛК» залишився самотнім, він не проти був би залізти в «Муніципальну лікарняну касу». Прикриваючись турботою про лучан, «ВОЛК», вочевидь, вирішив скористатися їх довірливістю.

 

Дозволимо?

 

Автор публікації Іван ЖУРБА



Самотній «ВОЛК» лізе в кишені лучан Справжня причина виступів Дмитра Глазунова проти керівництва Луцької міської клінічної лікарні.
Теги:


А в чому Глазунов не правий? В ролику чиста правда .Знаю бо тут працюю. Коли ви сукі нажретесь такі як Духневичка і той Кошиль.
16:37 15.02.17, Лікарі
Відповісти
Дмитро правий. І медична спільнота його повністю підтримує. Критикують лише ті хто кормиться з Муніципальної аптеки Духневич і кошеля.
16:33 15.02.17, Медики
Відповісти
Коментар:
Ваше ім`я:
e-mail:
32+16=?
Ви незареєстрований користувач, тому коментар з’явиться після перегляду модератором. Зареєструйтеся, будь ласка, щоб мати можливість залишати коментарі без модерації