На запитання «Чи буде зацікавлений Янукович у змінах, які передбачають обрання президента парламентом?» голова ЦВК відповів наступне: «Відкидати це припущення не варто. Обговорювати його передчасно».

«Покажіть мені бодай одну країну, в якій президента обирали парламентом, а він був статусною фігурою. Там скрізь президент – не перша особа. У нас до такого не звикли. У нас «президент» означає «перший».

Прочитав у одного цікавого автора, який вивчає досвід нових демократій, що ніде в світі немає такої політичної кон’юнктуризації законодавчих процесів, як у пострадянських країнах. Будь-яка зміна – знаряддя вирішення політичних питань. Натомість тлом слугують розмови про удосконалення та модернізацію.

Ми приречені на такий підхід до конституційних перетворень. Прикметно, що жодні зміни ніколи не стосувалися судової влади або прав чи свобод громадян. Перетворення завжди мали на меті коригування принципів організації влади.

Насправді для мене – загадка, для чого президент ініціює реформування Конституції. Навіщо ж тоді був потрібен цей конституційний реверс у вересні 2010-го? Навіщо Конституційний суд зробив харакірі? Чого прагнуть? Ще посилити повноваження президента? Тоді потрібна Конституція з двох статей. Перша: президент – гарант. Друга: якщо виникають проблеми правового регулювання, діє перша стаття. Все.

Єдина прийнятна гіпотеза, єдиний об’єктивний шлях – європеїзація, як кажуть розумники. В який спосіб? Тільки шляхом створення реального дієздатного парламенту. До речі, тільки однопалатного. Тому що в пострадянських країнах трансформація однопалатного парламенту у двопалатний неминуче посилює статус президента.

Але чи справді це потрібне організаторам усього цього?», – зауважив Володимир Шаповал.